вівторок, 13 лютого 2018 р.

+++ Хронік Моє +++

Покинутий міський парк. Колода. Згасле багаття. На колоді людина. Сидить, закривши обличчя руками. Крізь пальці просочується вода і важкими краплями падає на холодне обвуглене дерево. Поспішав додому із усіх сил і ... Дім. Майже встиг. Всесвіт. Спіраль. Зелено-блакитна. Планета. Німий. Запитання. Час. Зсув. Зупинка. Запитання. Зсув. Зупинка. Запитання. Яскравий спалах. Блиснуло. Вогонь. Жар. Небо. Світ кольору Сепії. Світ кольору Антрациту. Тиша. Тиша. Тиша. Попіл. Біль. Сльози. Зсув. Петля. Зупинка. Душа. Коротке замикання. Моя. Уламки. Перезавантаження. Новий відлік.
Покинутий міський парк. Колода. На колоді людина. Сидить, закривши обличчя руками. Мільярди людей. Механізм. Ланки. Тестування. Рух руки. Повторили. Рух руки. Повторили. Випадковий перебір. Повторили. Перемішування. Повторили. Крок. Па. Вальс. Танцюють. Все. Все. Система налаштована і готова до роботи. Крізь пальці просочується вода і важкими краплинами падає на холодні вуглини. Поспішав додому з усіх сил і ...
Будинок ... Боже! Введи, будь ласка, команду!
— Хто ти?
— Я, Я, Я, автовідповідач, автовідповідач, автовідповідач, ви набрали власний номер і розмовляєте самі з собою.
— Де ти?
— ТУТ, ТУТ, ТУТ, тутутутуту.
— Тут є ще хтось живий?
Тріпотить листя, біжать вулицями люди, далеко шумлять машини, в небі завис літак. Звичайне життя звичайного міста. Ау! Ау! Ау! Нікого немає. Він вже не плаче. Він вже не сподівається. Мовчить. Дивиться. Очі. Дзеркало. Очі. Дзеркало. Пусто. Відображення. Пусто. Відображення. Пусто.
Відображення. Відображення. Відображення.
І тоді починається остання самотність божевільного мандрівника. Танець в стилі техно.
Уйо. СуньВинь. Настоятель. Елла. Покружляємо.

Немає коментарів:

Дописати коментар