***Чому, бо кінець на У. Про гумуси***

Історія.
Пріор, тримаючи за руку маленького Уйо, зайшов до магазину. За ними увійшла мама СуньВиня.
Уйо потягся до гірки з цукерками та мандаринками і почав їх перекладати на свій лад.
— Так не дозволено чинити, Уйо! — насупився Пріор.
— Чому? Чому? А як дозволено?
Уйо вже плакав, привертаючи увагу інших присутніх в залі.
— Як я чиню, так і дозволено.
До Уйо підлетів маленький інший і щось зашепотів на вушко.
— Добре, татку! Так і буду робити надалі! — відповів Уйо, витираючи сльози брудним рукавом і запускаючи багатопотокове моделювання реальності своїм земним предкам.
Більше ніколи він не чіпав цукерок, навіть коли підріс і став дорослим.
Тільки мама СуньВиня відчула щось не те, бо надалі завжди звинувачувала сина в тому, що він стоїть між нею і Пріоратом.
Проте зраділи інші, але ненадовго, адже вони ще не знали, що означає багатопотокове моделювання реальності, особливо коли ним займається не Пріорат, а Уйо особисто.

Визначення.
Багатопотокове моделювання реальності — це коли багато людей разом думають одну думу.
Багатопотокове моделювання реальності — це коли всі каси в супермаркеті пікають одночасно.
Багатопотокове моделювання реальності — це коли кантівські речі-не-в-собі перебувають ніде.
Багатопотокове моделювання реальності не означає нічогісінько з того, що вам відомо.

Мораль.
Хто наважиться таке стверджувати... та я напишу. Людські діти — не безневинні квітки життя, а один з найжорстокіших хижацьких видів у всіх всесвітах. Якщо ви вважаєте, що повинні їх захистити, то вас уже використали і викинули на смітник історії, бо їм ще жити і захоплювати життєвий простір, той, що зараз зайнятий нібито дорослими під свої потреби... Краще вам самим використовувати їхній майже невичерпний потенціал з мирною метою.

Відчуття.
Тхне непаленою ґумою.

Підказка.
Не варто займатися прибиранням палаючої хати.

Думка опонентів.
Так можуть говорити тільки ті, у кого ніколи не було дітей.

Відповідь ненародженого.
Щоби вас вбити, потрібні ніж і тонна ненависті? Ви досі впевнені в цьому? Йдемо до вас. Вбивати ніжно і з любов'ю, повільно розчиняючи вашу особистість в екстазі небуття.

Наслідок.
Ой, яке прикре самогубство, випадково назване смертю...