***привіт із 217 катанців***

— І ось старче нарешті вдалося усвідомити, що бабульці-будистці нічо' не тре' від життя, навіть розбитого корита, а ганяє його по цілому отелю вона чіста па пріколу, жутко шкодуючи, що поблизу немає якогота глубокого моря-акіяну.

Так закінчив Наставник свою вечірню розповідь для монахів-піздабольців.

— Ну нічого страшного, проте там скали гарні, — піддакнула ліниво кицюнька і пішла спатки.