***TAU. CHAPTER ONE***

На підлозі шкільного спортивного залу хтось намалював крейдою товсту лінію. На початку лінії нерішуче переминався з ноги на ногу Наставник. З боків метушилися Уйо з велетенським кутником в руках та СуньВинь з увімкненим електрошокером. В будці суді, натягши окуляри на курносого носа та постійно поправляючи рожеве трико, засідала Елла.

— Почали... — скомандувала вона у гучномовець.

Наставник ступив декілька кроків.

— Точка бета! Вимірюй та доповідай, Уйо!
— Елла! Відхилення від прямої 30 градусів!
— СуньВинь, розряд у 30 вольт!
СуньВинь підніс електрошокер до задниці Наставника.
— Уй!
— Продовжуй рух! — неслося із гучномовця, — точка гама!
— Відхилення від прямої 45 градусів, різниця із точкою бета 15 градусів! — кричав у відповідь Уйо.
— СуньВинь, розряд 45 вольт!
— Точка дельта... Відхилення від прямої 10 градусів... Різниця із точкою гама мінус 35 градусів... Розряд...
Наставник протер п'яненькі очиці і уважніше почав придивлятися до навколишньої обстановки. Зауважив на підлозі крейдяну лінію.
— Козли упороті, а ви просто не могли сказати, що потрібно рухатися точно по лінії? — обурено забурмотів він собі під ніс.
— А ти як вважаєш?! Могли, чи ні?! — у тон йому відповів Уйо, забираючи у СуньВиня електрошокер.